У документах село згадується з 1602 року.
Належало до заславського ключа князів Санґушків.
Станом на кінець XIX століття — 81 будинок, 559 жителів. Мурована церква, збудована у 1875 році. Мешканці села займалися переважно каменярством.
У 1906 році село перебувало в складі Славутської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 25 верст, від волості 14. Дворів 107, мешканців 648.
В Улашанівці знаходилася центральна садиба колгоспу, одного з найбільших господарств району, що спеціалізувалося на виробництві м’яса. У колгоспі оброблялися 3 тисячі га орної землі.
Станом на 1970 рік у селі були восьмирічна та початкова школи, клуб, бібліотека; працював фельдшерсько-акушерський пункт, швейна майстерня.
У селі у 1941 році створено кілька підпільних груп, які незабаром були об’єднані в одну, і діяли разом з Стриганською підпільною організацією. Група поповнювала партизанський загін імені Михайлова.
За участь у Другій світовій війні, нагороджено орденами і медалями СРСР 110 фронтовиків і 68 учасників радянського партизанського руху.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територііальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.
